19.10.2014 08:46
для всіх
109
    
  - | 1  
 © Георгій Грищенко

Нам випало жити

Нам випало жити тоді

Як люди були у біді, 

Йшла друга війна світова

І в смерті були всі права.


Заходила смерть в кожний дім, 

Щоб вибрати жертву у нім, 

А голод пускала вперед, 

Тож жити було нам не мед.


Та доля всміхнулася нам, 

На радість засмучених мам, 

Ми вижили й рушили в світ, 

У свій самостійний політ.


Настала студентська пора, 

Ця спраглого розуму гра, 

Навкруг Голосіївський ліс

Для нас, зеленіючи, ріс.


Він нам щебетав про любов, 

Юнацькую збуджував кров, 

У тихих куточках чекав, 

Щоб з юнкою хтось заблукав.


І доля всміхнулася нам, 

Ніхто не залишився сам, 

І досі на пам’яті в нас

Студентський щасливий той час.


Життя потріпало усіх, 

Пройшли через сльози і сміх, 

Досяг хтось вершин, а хтось ні, 

Та доля всміхнулась й мені.


Щасливий, бо маю ще час

Побачити котрогось з нас, 

Згадати студентські роки

І наші життєві стежки.


Всміхається доленька нам, 

Не вірмо брехливим чуткам, 

Що вже промайнув наший час, 

Бо думка ж не зраджує нас.



м. Київ, 09.10.07

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!