Медово-калиновий сон

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Дощ вистукує в шибку, об дах,

Росить листяних мрій позолоту,

Осінь ніжить у сні насолоду,

У калинових терпне медах.

Нишком крадеться сон, ніби тінь,

Через шибки незгоду імлисту,

Сіє трепет опалого листу

В дивовижу медових видінь.

Подих ще… І дощами зійду,

Роз’ятривши думками краплини.

В сні лишу тільки спалах калини

Й серце, зніжене вщент, у меду.

Візьміть участь в обговоренні

25.11.2014 21:36 Ганна Іскренко => ©

Ваша медово-калинова осінь дуже красива. Особливо зараз, коли в обличчя вже дихають зима і невідомість.

01.11.2014 19:46 Антоніна Грицаюк => ©

Вірш чудовий! Заходьте на чай з калини! Запасла багато!

31.10.2014 15:59 Ем Скитаній => ©

у нас теж зараз сонячно і тепло не по осінньому...і вже не перший день дощів немає...Ваш чудовий віршик нагадав, що все таки тепер осінь і осінь пізня, і буде сиро, холодно, але у ТЕПЛІЙ оселі затишно...

31.10.2014 14:47 Георгій Грищенко => ©

Чудово, заворожуюче.

27.10.2014 08:20 Тетяна Белімова => ©

"Серце, зніжене вщент" - оце класний образ! Пощастило серцю))) Гарна поезія, побудована на протиставлені осінньої бурі за вікном і розманіженого спокою затишного помешкання. У мене зазвичай погода - то підсилюючий і увиразнюючий елемент, тобто, страждає і радіє разом із героями))) Але цікаво буде і Ваш "творчий рецепт" собі якось "приготувати"))

Красиво, чудова поезія

Дуже красива, тремтлива поезія!

Серце зніжене вщент - саме такі враження...) Круговерть поетичної краси - лікує всі печалі і ніжить, як Ваша осінь.... Чудово!)

Пані Тетяно, прекрасно. Чудові слова, сплетені у осінній вінок.

Пані Тетяно, поділіться дощиком*) {#} чарівний віршик)



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ