29.09.2010 11:46
906 views
Rating 5 | 1 users
 © Орфа

Вересень

Вірш про вересень

Падають горіхи, значить осінь

Як там не вимолюй, не проси. 

Протягами рік до схилу зносить, 

Плачучи на різні голоси. 


Злива ще по літньому незграбна -  

Громовиця душу відвела. 

Змокле кошеня, як літо бабине, 

Не застало справжнього тепла. 


Ідеальна витонченість ліній -  

Білі коні ранків - хоч припни! 

Запізнілі соняхи під інієм. 

Дірочка у спокій, до весни... 

Умань 09.2010



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Уманська весна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.08.2017 10:54  Каранда Галина => © 
 24.08.2012 15:43  Каранда Галина 

ледь би ритм виправити - і класно. перший рядок - супер. 

Публікації автора Орфа

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо