01.10.2010 09:35
-
716
    
  2 | 2  
 © Серьога

Пісня про Багдад

Рогатий місяць, як легенда, сивий, 

Вчепивсь за дах готелю «Аль Рашид», 

Лунає звідкись голос муедзина, 

У вітті пальми вітер шепотить.  


Меса ал хейр, Багдад, далекий друже, -- 

П’ятимільйонний вулик у пісках. 

За сотні років ти втомився дуже –  

Поспи, хай сон твій береже Аллах. 


Осяяв місяць набережну Тигра, 

І шпиль могили невідомого солдата, 

Опалені двори, розбиті шиби 

Вузеньких вуличок двоповерхового Багдада 


І блок-постів бетон в «Зеленій зоні», 

Розбитий танками асфальт бульварів 

Бездомних у підвалів чорнім схроні, 

Поснулі вже ряди твоїх базарів. 


Палац Республіки, Аль Фо, палац Парфумів – 

Величну спадщину покійного Саддама. 

І мінарети, що стоять в задумі, 

Мечеті – пам’ятки священного Ісламу. 


Вічнозелений фінік й апельсини, 

Автівки спалені вздовж траси на БІАП… 

А завтра сонце знов запалить днину - 

Знов оживе мурашником Багдад. 


А десь готуються в похід нічні конвої. 

І «гострять зуби» щодо них муджахеддіни. 

Та нам то байдуже, бо ми і так з тобою 

Вже не побачимось, як Мекка і Меддіна. 



Івано-Франківськ, Вересень-1 жовтня 2010р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.01.2012 01:51  © ... => Сашко Новік 

Дякую :)

 25.09.2011 21:51  Сашко Новік 

сподобалось