Завтра
А завтра буде завтра, і нехай!
І хай виниш у тім, що не дозріла,
Хай кажеш, буцімто сліпа,
Бо йти вперед я не зуміла.
Та не спіши, ти чуєш, почекай,
Спинись бодай на хвилю
Невже той завтрашній розмай
Тобі дарує крила?
А як же мить ось ця,
Як ця хвилина?
Невже нічим є ці слова,
Бо ж завтра все мине, можливо.
Пробач, та я таки слабка.
Бо з дня на день тікать не в силі
Можливо крила всьому вина,
Бо з ними бігти не навчилась
І хай завтра на усіх фронтах
Я виграть не зумію.
Та сьогодні ,я щаслива
А завтра, завтра буде завтра,
І нехай!
