Хтось...
з рубрики / циклу «Війна»
Не помагай, бо то не твоя справа,
Не твій Народ і не твоя війна…
Сини то не твої конають в ранах,
За те, що Україна в них одна...
Ховайся, твоя хата скраю,
Живи лиш тим, що хороше тобі.
Від сліз чужих відмахуйся:-‘’ Не чув, не знаю’’,
Хай інші гинуть в боротьбі.
Хай ‘’хтось’’ здоров’я покладе, щоб ти міг жити,
Ти не звертай уваги, то ж далеко десь гримить.
Та пам’ятай- поки ти каву будеш пити,
‘’Хтось’’ землю буде боронить!
Цей ‘’хтось’’ для тебе безіменний,
Ти не цікавишся його буттям.
(Живеш і робиш вигляд: ‘’ти не знаєш,
що ради тебе ризикує він життям’’…)
Заплющуй очі, совість заховай подалі,
Живи неначе добре все.
Та пам’ятай, війна захопить нові далі…
Й колись до тебе чорну звістку принесе.
Ти станеш ‘’хтось’’ для більшості народу,
Відчуєш сам байдужість звідусіль,
А поки віддаватимеш життя за волю і свободу.
‘’Хтось’’ каву п’є і очі закриває на твій біль...
Допоможи, бо це й твоя війна...