Ох, ти!
Ох, ти Раша, ох, ти Раша,
Була дружня, була наша,
Нині нам ти стала вража,
Бо пішла на нас війною,
Щоб були ми не собою,
А лиш полем для розбою.
Всі тобі, хто не васали,
Ворогами тобі стали,
Всі під дудку твою грали,
Та імперії немає
Й гоноровість твоя грає,
Повернути все бажає.
Ох ти Раша, ох ти Раша,
Ця епоха вже інакша,
Для народів вона краща,
А війна, переділ світу
На рабів і на еліту,
Це вже шлях до заповіту.
м. Київ, 08.11.14.
