10.11.2014 01:05
© Тетяна Чорновіл
Ноктюрн у сні на двох
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Тягучий час, як цівка, в тишу плине
З тремких повік без сподівання сну,
А за вікном незнане щось, краплинне
Шепоче дощ у ночі глибину.
І по шибках стікає в мокрі тіні
Передчуттям, що десь за сто тривог
Крізь часу плин в твоїх повік тремтінні
Чарує ніч нам сон один на двох.
Чекання сну росять у темінь бризки,
Щоб поміж ста тривогами зігрів
Чи то думки, чи просто крапель зблиски,
Що губить дощ у сяйві ліхтарів.
Від сну на двох війне теплом, і зразу
В його дива повірю й осягну
Те дороге, про що за плином часу
Шепоче дощ у ночі глибину.
