28.03.2014 17:34

для всіх

241

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Весною плаче проліскова ніч

Ноктюрн

Коли лякливі сни, мов чари з віч,

Між хмар cпливуть на місяцевій скибці,

Весною плаче проліскова ніч,

Сяйнувши срібно краплями на шибці.

Крізь пелюсток тремтіння навпрошки

Скрадається думками млосна тиша,

І манить тьмяним солодом думки

У чашці кави темінь все густіша.

Ковтком зіп’ю її звабливу глиб,

Заплющу лиш від насолоди очі.

Не сон то запашний, а просто схлип

Заквітчаної пролісками ночі.