Питаю я вас, писаки –
Допоки терпіть, допоки?
Коли хоч поодинокі
Об’являться в нас пророки?
Де ті, хто зове до бунту?
Писаки, волати мушу!
Вже ж леза стирчать із грунту –
По вашу роззуту душу!
Прикриті вербою цвяхи,
Зате під сідлом – ішАки!
Давайте вперед без страху!
Писаки, агов, писаки!
м. Туркменабат, Туркменистан, 18.11.2014