Навіяно...
з рубрики / циклу «П`ять відтінків мене»
"Інколи вистачає миті, щоб забути життя, та іноді не вистачає життя, щоб забути мить"... (невідомий автор)
Переступаючи межу суєтного буття,
Небо! Зітри дощем печаль.
В простому-розкіш,
Не соромлюсь почуття.
Хай не така... Хай не така!
Приємна хвиля серце рве.
Ніч перейде в рожево-пінний ранок,
Від пережитого-тепло.
Танцює внутрішня богиня танго.
Відкритим дефіле-здоровий глузд.
Характер пульсу визначений часом.
Не треба іншого-промовч...
Не клятвою,
Гармонією разом...
