22.11.2014 14:40
для всіх
239
    
  2 | 2  
 © Андрій Гагін

Буквосвіт

з рубрики / циклу «Нуртовище думок»

Розсипані полем життя-сторінок

Ми літери в книзі написані кимось.

Потрапити в слово, у часу вінок

Великі, маленькі, підкреслені мчимось.


Як двоє то "ми", стає більше "вони", 

Таємне лиш "я" неподільне ніколи.

Без речення, книги не маєм ціни -

У єдності значення, наша основа.


У книзі цій букви важливі усі -

Втрачаємо сенс від загублених в слові.

І образи, зміст у словесній красі, 

Здається, ми створимо нові і нові.


Бувають сторінки гіркі та сумні -

І їх прочитавши, не можна забути.

Їх важко читати буває в пітьмі, 

Не все, що прочитане є осягнутим.


Ми книга, що сплетена з долей, думок, 

З якої не вибереш щось на цитату.

Як пройдене вже не повернеш на крок, 

Не можна по іншому все написати.



Селекція, 21.09.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.11.2014 12:59  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий Буквосвіт!
Відчулось, як літері важливо потрапити в слово, речення.
Книга для кожної літери - то життя, часу вінок!
Так як і в людей, одним літерам пощастить жити у цікавій, важливій книзі, іншим... не дуже.

 23.11.2014 11:30  Деркач Олександр => © 

цікаві думки, гарно написано