30.09.2014 13:51

для всіх

208

1 | 1

 © Андрій Гагін

Візаві вітру

з рубрики / циклу «Нуртовище думок»

Пробивається вітер упевнено сплутаним листям

І тремтить, не знаходячи місця, сполохана тиша.

Перемішаний день, ніби сонні пробуджені очі

Роздивляються зірку малу серед ночі. Навмисно.

Може день цей пройде, промайне, пригадається потім

І зупиниться щось, відійде від цієї дрімоти.

Може те що забуте, насправді, це справжнє і нове

І сьогодні воно лише хвіртка, лиш камінь основи.

Інший день, може в цьому сховалися істини зерна

І чекають на світло, без нього уже не зростуть.

Відчувається те, що цю мить уже більш не повернеш.

Лиш цей самий все вітер охопить, колись, де-небуть.

1.06.2014