27.11.2014 13:20
only 18+
272 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Святі...

...

Вони, мов два геть незнайомі між собою монахи, які перестрілись по дорозі до омріяного Ватикану, кожен свого, – і ця зустріч обперезала їх грішно-чистими думками, мов єдиною, невидимою для багатьох, пуповиною. Пуповина єднання… Не перерізана, проте не визнана обома. Із власної, чи чиєїсь волі?! Ідуть навпомацки, величаючи одне одного піснеспівами, прикликаючи молитвами, спілкуючись думками. І… Провалюються ненароком у «віддзеркалену» підсвідомість один одного, немов у себе самого, обмацують безкінечний небачений, невисказаний, непройдений шлях обох світів. У кожного свій… Та й чим обмацувати? Та бодай своїми пучками пальців…На відстані, і обов’язково не торкаючись. На пучках пальців найбільше нервів – попробуй торкнися, і можна знепритомніти від напруги. А так - безпечніше. Але то вже не зараз – а в минулому-прапраминулому житті, коли життя мацаєш на дотик, а воно не пече у відповідь. Навіть не заструпиться опісля. І які б не виростали на їх шляху терикони провин (заструплені доторки?) – вони їх долають, бо ж обперезані тією міцною пуповиною. Правда, кожен самотужки долає, так, як вміє, так, як навчився у тім життю, в якім ще не було її…Чи його…А досвід спільний – це щось окремішнє. Він надто сильний, аби дозволити промовити собі зайві виправдовування чи нарікання. Вона надто слабка, аби не дозволити собі їх вигадати. Комусь, чи одне одному, чи собі на самоті. Діалоги-діалоги… Крізь час, крізь відстань, крізь непереплетені долі, проте дивовижним чином все ж – з’єднані. Проте, ані час, ані досвід, ані доля, ані панянка Випадковість не запитують в них, чи можна міряти межу дозволеного аж такими вчинками…А якими? А такими …

Хоча ні, одного разу таки дорікнув, проігнорувавши магічну силу незвинувачень, мовляв «не треба вдавати із себе святішу за Папу Римського». Так і з’явилася на карті її душі маленька країна, населення якої складало лише двадцять пучок пальців, із неіснуючою досі для неї назвою «Нецнотливий Ватикан»…

Публікації: Ірина Затинейко-Михалевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.05.2015 21:13  Тетяна Чорновіл => © 

Іринко!
Дозвольте привітати Вас з Днем Народження!
Вибачте, що з запізненням! Не щодня буваю на Порталі!
Бажаю Вам всього, що Ви й зараз маєте: щастя, кохання, здоров"я, натхнення, жіночого і материнського щастя!
І здійснення найзаповітніших мрій!!! 

 04.12.2014 17:10  © ... => Деркач Олександр 

тішусь, коли заглядаєте на сторінки моєї скромної есеєвої творчості, пане Олександре:) 

 04.12.2014 09:33  Деркач Олександр => © 

Декілька разів вже перечитував - чудові і дивні почуття викликає ця мініатюра, дивні у значенні незвичайні, чарівні...  "віддзеркалена» підсвідомість"  - слова з твору віддзеркалюють мої враження від нього) дуже сподобалось але лишається якась загадковість... але це мабуть теж чудово!)

 02.12.2014 09:30  © ... => Панін Олександр Миколайович 

спасибі за прочитання і оцінку, пане Олександре.  

 28.11.2014 19:56  Світлана Рачинська => © 

Причому з привеликим задоволенням, Ірино!) 

 28.11.2014 14:12  © ... => Світлана Рачинська 

спасибі, Світланко, що читаєш мене) 

 28.11.2014 08:27  © ... => Тетяна Белімова 

дякую, Тятянко, швидше, гра слів:)))) чи ні? не знаю... 

 28.11.2014 08:24  © ... => Світлана Рачинська 

якось так))) 

 27.11.2014 22:13  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно написано. Непрозора символіка, на споді якої - образа і бажання її подолати засобами художнього осмислення. Це так мені здалося))) Хоча це, певно, гра таланту))  

 27.11.2014 19:01  Світлана Рачинська => © 

Ірино, дуже сподобалось.... Якось так проникливо, розтаємничено, але водночас зберігає сокровенну таїну...  Дуже...

 27.11.2014 14:53  © ... 

)))) 

 27.11.2014 14:08  Панін Олександр Мико... => © 

Оригінально, дуже філософічно, надихає на роздуми. 

 27.11.2014 13:58  Олександр Новіков => © 

цікаво