30.03.2014 01:07
only 18+
250 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Любов Колосюк

Позаду - спалені мости...

А хочеться прибрати все у домі,

Зібрати речі й, просто, утекти,

І, щоб довкола - люди незнайомі,

І, щоб позаду - спалені мости...


Цей безлад у житті не випадковість,

Бо я живу невчасно і не з тим,

А все життя — коротка повість,

Якихось тридцяти холодних зим.


Цей смуток забирає сили,

Тебе бракує... Зізнаюсь нераз,

Я б повернутиcя у Бога попросила,

І нам з тобою виділити час...


Якихось кілька спільних років,

Одне життя надвоє розділить.

І кожен день один єдиний дотик,

І кожен день в одних очах тонуть...

Публікації: Любов Колосюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.03.2014 10:31  Деркач Олександр => © 

Сподобалось