Минуле і сучасне
Поспішає доба за добою
І зникає навіки кудись,
Я ж минуле тягаю з собою,
Наче раб свої пута колись.
Зримо пута мої не побачить,
Вони в звичках моїх й поняттях,
Їх покинуть для мене це значить
Знову стать безпорадним дитям.
До сучасності діти звикають,
А старенькі минулим живуть,
Досвід роду свого зберігають,
Щоб нащадкам полегшити путь.
м. Київ, 05.05.08