01.09.2016 07:59
для всіх
170
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Минуле і сучасне

Минуле все, яке було,  

Вже повернути не можливо,  

Його вже знищено на тло,  

Хоча було це справжнє диво.


А я пригадую його

Як самі кращі пору року,  

Як пік життя-буття свого,  

Як юну долю синьооку.


Всіх друзів і товаришів,  

Всю працьовиту нашу групу,  

Як під народний гарний спів

Козацького сьорбнув я супу.


Як оженився, бо кохав

І народилися як діти,  

Більш сорок літ я працював,  

На пенсію піти щоб звідти.


Робили всі, де хто хотів,  

І заробляли гарні гроші,  

Ніхто не був з нас без харчів,  

І всі без хімії й хороші.


Одне єдине було зло,  

Ти проти влади, йдеш під суд,  

Свободи слова не було,  

Й цим невдоволений був люд.


Тож стало те, що нині є

Усе привласнили бандити,  

Народне стало як своє

Й на них потрібно всім робити.


Все подорожчало у сотні раз,  

Малі заводи зруйнували

І для бандитів настав час

Державою покерувати.


Вони ідейні вже борці

За незалежність і свободу,  

Їм дехто каже – молодці,  

Подобається це народу.


Дві революції пройшли,  

Але на краще змін не має,  

При владі ті які й були,  

Як люд страждав так і страждає.


Ця соцполітика ганьба

Для українського народу,  

Отож й втікає голитьба

Десь заробить на хліб і воду.


Як буде так як нині є

Що правлять нами скрізь бандити,  

Що нині все для них своє,  

То людям треба ж щось робити.

31.08.16.



м. Київ, 31.08.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.09.2016 19:06  Тетяна Чорновіл => © 

Сумний Ваш вірш, як і життєвий підсумок.
Будемо надіятися, що ті всі негаразди обернуться добром колись. І наші діти заживуть краще.