01.12.2014 20:40

18+

233

1 | 1

 © Антоніна Грицаюк

Звідкіль недовіра?

з рубрики / циклу «Про долю»

В саме серце ніж встромили,

Не думали, і не гадали,

Ми разом вірили, любили,

І вмить все розтоптали.

Лише рік майнув,

Як в нас гостювали,

Хтось може забув?

Як щиро приймали.

Звідкіль недовіра,

Злоба й зневага?

Душа була щира,

Телебаченню перевага.

Прошу схаменіться,

Благаю ж не треба,

Щиро моліться,

Є в тому потреба.

Це наша земелька,

І ми – її діти,

Була всім рідненька,

Досить судити.

Невже мужі багаті,

Їм треба біль і кров,

Можуть розтоптати,

Нашу віру і любов.

м.Славута,