Лимон
На підвіконні деревце маленьке
На чужині квітує вже не рік.
Таке чудне - листочки зелененькі,
Плоди духмяні і цілющий сік.
Усі дерева вже віддівували,
Бо ж холодно і грудень на порі.
Але одне, в думках про Гімалаї,
Вирощує лимони-ліхтарі.
Вже ніби й звиклось з кактусом в сусідстві,
Бо ж навіть діток родить лимонят.
Та все одно в квітковім королівстві
За рідним грунтом корінці щемлять...
Цитрусику! Квітки твої пахучі
І чай смакує із твоїм плодом...
Але життя - віконнонеминуче,
Хоч вкутане турботою-теплом...
Київ, 01.12.2014