15.12.2014 09:34
18+
140 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Тривожна ніч

Тривожна ніч

Котилось сонце спочивати,

Немов яскравий м’яч,

Сльозу втирає з горя мати,

Вгамовуючи плач.


На ніч мороз все притискає,

Ятрить її серденько,

Як там синочок? Все гадає,

У хаті так тепленько.


А він в окопі замерзає,

Не для війни родила,

Місяць в вікно вже поглядає,

А мама геть безсила.


Поклони б’є, в Бога благає,

Для сина порятунку,

Й страшну війну все проклинає,

Жертвам нема рахунку.


А то чиїсь-то діточки,

Кому війна нажива,

Прибутки ділять залюбки,

Ще довго гомоніла.


Горнула фото до грудей,

Вмите слізоньками,

Скоріше б ранок до людей,

Не камінь серце в мами.



м.Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.12.2014 12:51  © ... => Світлана Рачинська 

Дуже вам вдячна за сприйняття! Щахлива реальність((( 

 19.12.2014 12:48  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую вам, пані Тетяно! 

 15.12.2014 17:55  Тетяна Чорновіл => © 

Болючі сторінки історії! (( Приходиться переживати!
Ви знайшли щирі слова, щоб їх описати. 

 15.12.2014 14:45  Світлана Рачинська => © 

Боляче усвідомлювати таке. Фатальна реальність. Чудовий твір!