Раптово пішла
Ти раптово туди вже пішла,
Де нікого назад не вертають,
І там спокій нарешті знайшла,
Де лиш янголи тихо співають.
Прожила на землі мало літ,
Тобі б треба ще жити і жити,
Світ хвороб і трагедій і бід
Довелося тобі залишити.
Пам’ятаю я нашу весну
І тебе молоду і красиву,
Як до себе тебе пригорну.
То цілую тебе вже щасливу.
Лиш весною квітують сади
Й лиш тоді соловейко співає.
І закоханість, як і завжди,
Нас за душу не довго тримає.
І тоді настають сірі дні
І душа в самотині страждає,
І так шкода сьогодні мені,
Що тебе на цім світі немає.
м. Київ, 16.12.14.
