26.07.2019 20:19
Без обмежень
26 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Знов дощ насунувся раптово...



Знов дощ насунувся раптово

І вітер листям знов кружля.

Невже то осінь літу слово

Своє гонористе вставля?


Спішу під парасольку клена –

Не раз мене він виручав, 

Коли малий я був, "зелений", 

Думки таємні він вінчав.


Укрившись під навіс кудлатий, 

Згадались давні мої сни, 

Де в чомусь був я винуватий

За його вроду восени.


Та він давно забув обіду, 

Зібравши листя у пучки, 

Своєму другу і сусіду

Дарує знов нові стручки...


Вже дощ давно подавсь за хати, 

Кудись і вітер слідом зник.

Шепоче щось мій друг кудлатий –

Надійний вірний захисник…


26.07.2019



Львов 26.07.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.07.2019 21:39  © ... => Каранда Галина 

А для мене найрідніші клен і береза... Я виріс серед них... 

 26.07.2019 20:22  Каранда Галина => © 

Клен восени казковий...
А я малою плакучу іву дуже любила. Щоб віти аж до землі - заховатися можна.
Приємний вірш. 

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше