Цвіте на узліссі зваблива шипшина
Цвіте на узліссі зваблива шипшина
Неторканим блиском диких троянд.
Розвинулась юна, довершена й мила,
Відвертість заснула в її пелюстках.
Цвіла й перестала… і зрілістю зблиснули
Пурпурно-червоні її почуття.
Цілющі, живильні намистини чистії,
Терпкі і солодкії до забуття.
А потім зірвали пурпурне намисто…
Недовго тремтіла й хилилася вниз!
В пронизливі голки вдягнулась навмисне,
Щоб більше ніхто принизить не зміг.
