Тобі дививсь у слід…
Тобі дививсь услід,
а ти повільно йшла.
Хоч віддалялась, та
здавалась ближче всіх.
І мов у клітці птах –
у серці бився шал,
Як у півоберта
в мій бік струсила сніг...
Мій погляд із твоїм
тоді зустрілись враз
Й серед зими в душі
співали солов‘ї…
Скрипів мороз, немов
скрипалив сніжний джаз.
Як вітер навесні
був помах вій твоїх.
А грудень до грудей
своїх тебе горнув
І снігом замітав
усі твої сліди.
Тепло твоїх очей –
несло мені весну.
Тобі дивлюсь у слід.
І хочу… – там де ти.
