23.11.2014 19:57
for all
154 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Бойчук Оля

На горизонті зораного поля

Пісніє світ. Висмоктує повільно

Бездушне тіло з крові й молока.

А брата пригорнути о обійми

чи протягнеться зламана рука?


Ущухне біль. І спрагу ся втамує.

Зростуть сини апостола Марка.

Чи зможе небо задощити всує, 

аби напилась втрачена ріка?


Смішне життя: довкола гаснуть зорі, 

втекли боги від крові і вина.

Біліє сніг. Біліє світ. Світає доля

на горизонті зораного поля…

Про мирне небо снить озимина…

Івано-Франківськ, 22.11.2014


Бойчук Оля цікавиться

  • Бойчук  ОляМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Бойчук Оля

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.11.2014 14:42  Деркач Олександр => © 

Чудова поезія! 

 23.11.2014 22:28  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так, ну щось так складно пишеться. Роману я пояснювала кожен катрен що і про що)) Дякую за прочитання і розуміння моїх віршів!)) 

 23.11.2014 22:12  Тетяна Ільніцька => © 

Так багато всього, Олю! Віщого, пророчого, що я просто розгубилася. І кольори, відчуті й передані в інакший спосіб, біблійні алюзії. Пророчо звучить.