31.12.2014 07:40
для всіх
142
    
  - | -  
 © Дебелий Леонід Семенович

Не от обилья коньяков

Игорь Шкляревский

Не від надміру коньяків, 

А від журби чи, може, жалю

Мій боцман, Юрій Корольков, 

Зіграть задумав на роялі.

Рояль чорнів, як та скала!

Вузенька крайка лиш біліла

І боцман, глянув очманіло.

Завмер, як праля край стола.

Та все-таки увесь зібрався

І щось то там заполоскав, 

Та тут же він перестарався

І палець в клавішах застряв.

Заїло, жаль, не так хотів!

Рукою, з холоду намарно.

Неначе змилок, незугарно

Старався виловить мотив.

Один зіграв, не той, чим снив!

Тяжкі ви творчості розпуки!

Спочатку я зареготав, 

Тоді оці побачив руки

І раптом ще смутнішим став.

Так боцман Юрій Корольков, 

Дрейфуючи біля столів, 

Як між Курильських островів, 

Хотів зіграти на роялі

Про світлі радощі землі.

Та пальці в клавішах застряли.

В житті уперше підвели.

.............................................

Не от обилья коньяков, 

А от нахлынувшей печали

Мой боцман, Юрий Корольков, 

Сыграть задумал на рояле.

Рояль чернел как полынья!

Лишь кромка узкая белела.

И боцман, глянув обалдело.

Застыл, как прачка у белья.

Но всё-таки не растерялся

И что-то там заполоскал, 

Но тут же он перестарался

И палец в клавишах застрял.

Заело, боцман, задний ход!

Рукою, красною от стужи.

Как тот обмылок, неуклюже

Пытался выловить аккорд.

Один попался, да не тот!

О эти творческие муки!

Сначала я захохотал, 

Потом увидел эти руки

И вдруг ещё печальней стал.

Так боцман Юрий Корольков, 

Дрейфуя около столов, 

Как меж Курильских островов, 

Сыграть хотел нам на рояле

О светлых радостях земли.

Но пальцы в клавишах застряли.

Впервые в жизни подвели.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!