Стала сохнуть у парня нога
Игорь Шкляревский
Стала сохнути в хлопця нога.
Смутно глипа на танці каліка.
Тільки іноді потай згада,
Копнув як він колись чоловіка.
Всі танцюють. Стоїть край вікна
і пониклу гіллячку жаліє.
Серед гілок зелених вона
самотинно скрипить і жовтіє.
Мати в крик: - Що ти мелеш собі?
Та в лікарні говорить каліка,
що нога заболіла тоді,
коли бив на землі чоловіка.
І плете нісенітницю син!
- Може якось я вдарив погано?
Адже бив я його не один.
Чом же іншим минулося, мамо?
................................................................................
Стала сохнуть у парня нога.
Грустно смотрит на танцы калека.
Только вспомнит тайком иногда,
что ударил ногой человека.
Все танцуют. Стоит у окна
и поникшую ветку жалеет.
Среди веток зеленых она
одиноко скрипит и желтеет.
Мать кричит: - Что ты мелешь, балда?
Но врачу отвечает калека,
что нога заболела, когда
он пинал на земле человека.
И несет несуразное сын!
- Может как-то ударил я плохо?
Ведь пинал я его не один.
Почему ж у других не отсохла?