Мабуть мріяла я
Хіба мріяла я у своєму житті,
Що вірші я навчуся писати
І Господь подарує спромогу мені:
Батьківщину свою прославляти?!
Що з любов’ю і вірою в землю мою
Буду я із натхненням творити,
Та навіки отримаю мрію свою:
Україні всім серцем служити!
Співчуваю я тим, хто і досі в житті
Не зазнав, де його батьківщина,
І живе як чужий, без любові в душі,
Хто не любить свою Україну.
Мабуть, мріяла я у своєму житті,
Що вірші я навчуся складати
І Господь тому й дав ту спромогу мені:
Україну свою прославляти!
Рідне земле! Ти щастя, ти доле моя,
Як кохана у серці – єдина!
Я пишаюсь тобою, я донька твоя.
Прославляю тебе, Україно!