Життєва книга
з рубрики / циклу «Про долю»
Життєвої книги,
Гортав сторінки,
Були там і зливи,
Людські плітки.
Сонце світило,
Сніг замітав,
Горе душило,
Та він виживав.
Перше кохання,
Болюче, вразливе,
Від нього страждання,
Життя то невпинне.
Ось уже нова,
З’явилась сторінка,
Уся кольорова,
У нього є жінка.
Листок за листком,
Пішли діточки,
Гурт за столом,
Горта сторінки.
Знов сонечко сяє,
До шлюбу йдуть діти,
Життя пролітає,
Є чому радіти.
Щебечуть внучата,
Дідусь молодіє,
Родина багата,
Серце радіє.
Чорна сторінка,
Знов в книзі життя,
Кохана жінка,
Пішла в небуття.
Погасло сонце,
Місяць сховався,
Все стало чорне,
Та він не здавався.
Гортав свою книгу,
Кожної днини,
Розтопив кригу,
Жив для родини.
Знов Новий рік,
Крокує до хати,
Десь дідусь зник,
Час зустрічати.
Внуки до діда,
Побігли в світлицю,
Закінчилась книга,
Поклав на полицю.
Нема сторінок,
І чорнил вже катма,
Хата свічок,
В церкві дзвони луна.
м.Славута,
