Ялинку поваливши…
Розбишаки три сини Весни,
Зиму вкрали, наче наречену.
Січня сон це сонячно ясний
Чи й направду Березня з почином
Слід вітати посеред зими,
Що зумів зігріть її екватор.
Три брати крилатих три вітри,
Наче коней вміли осідлати.
Розігнавши хмари снігові
І міську ялинку поваливши*,
Виглядали в небі журавлів...
Та іще зимова в небі тиша.
