Про дерева
на деревах
що пожовкли від часу
а не від цієї змертвілої осені
завмерли краплини не дощу
а нашого болю
в корі вже не сік
ми з`єднані з ними навіки
під корою в прогалинах
в жилках
вирує
тремтлива гаряча
кров людська
зрубаєш березу
вона плаче сльозами
людина і то так не може часом
хлипає дитинно і сліпо
за що ви мене
привітну
вбиваєте так спокійно?
20.01.2015р. [04:37]
