Березневі дерева – оголені струни душі
Березневі дерева – оголені струни душі,
Що бринять від поривів різкого, холодного вітру
Рухи їхні, мов танець на лезах ножів,
Вищий прояв довіри до вщент зашкарублого світу
Ніби докір століть незворушна беззахисна суть
Знов волого чорніє на грані смирення і бунту
У безмовній спокуті звільняючи простір від пут
Без претензій на щось. Посередник між небом і ґрунтом
Харків, 14.03.2015