Тадм Березневі дерева – оголені струни душі
Березневі дерева – оголені струни душі,
Що бринять від поривів різкого, холодного вітру
Рухи їхні, мов танець на лезах ножів,
Вищий прояв довіри до вщент зашкарублого світу
Ніби докір століть незворушна беззахисна суть
Знов волого чорніє на грані смирення і бунту
У безмовній спокуті звільняючи простір від пут
Без претензій на щось. Посередник між небом і ґрунтом
Харків, 14.03.2015
16.03.2015 09:10 Тетяна Белімова => © |
Таню, давно такої гарної пейзажистики не читала. Ну дуже гарно!
|
15.03.2015 16:53 Анна Ольтенберг => © |
 Вражаюче! Дуже сподобалось! |
15.03.2015 16:29 Світлана Рачинська => © |
 Чудово, Таню! Вірш дуже сподобався! |
15.03.2015 16:27 Тетяна Чорновіл => © |
 Щемливі, незахищені образи змальовуєш ти, Таню! |
15.03.2015 15:58 Олена Вишневська => © |
 Дуже класно, Танюш! |
15.03.2015 15:47 Дебелий Леонід Семенович... => © |
 Мало і як багато! |
15.03.2015 15:28 Ірина Затинейко-Михалевич... => © |
 "без претензій на щось"...вдало...хороший твір і проймає... |
15.03.2015 12:16 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Круто... відчутно... |
.gif "{#}")