Я завжди повертаюсь...
з рубрики / циклу «Про любов...»
- Я повернусь, повернусь…
я ж завжди повертаюсь…
- Прошу, не прощайся!
- Та я й не прощаюсь…
Вдивляюся в очі... у шепіт вслухаюсь…
- Ти зможеш, ти сильна! Не плач…
- Намагаюсь…
А шепіт не шепіт- це крик не почутий,
його лиш Душею можливо відчути!
Вона ж виривається й лине у даль,
з тобою, до тебе, твоя- вір і знай…
Чому я раніше так рідко казала,
що дуже потрібний, як сильно кохала?
Та ж Світ мій зійшовся в одному тобі,
хОчу щоб знАв- ТИ потрібний мені!
Примара зневіри стоїть над душею,
чи вистачить волі боротися з нею?
Де взяти ті сили, щоб жити в розлуці?!
Надія на Бога, згуртуємось в муці.
Вдивляюся в Душу… у шепіт вслухаюсь…
-Прошу, повернись…
-Я завжди повертаюсь…
