Для...
Інколи ми розуміємо, що нам потрібна людина і що вона для нас значить лише тоді, коли ВОНА вже не поряд... слова несказані втрачають сенс... а те, що були готові віддати ЙОМУ чи ЇЙ тепер нікому непотрібне... ми не знаємо, чи так правильно... і не завжди є надія... а жаль...
Ти чув, як плачуть небеса?
Вони ж в очей твоїх полоні -
Ти й не помітив, як подарувала,
Такі ж непередбачувані і бездонні...
Не хочеш їх? А, може, цілий світ?
Ось він пульсує в мене на долоні,
Згорнувсь клубочком і притих...
Напевно, змерз - руки ж холодні...
Ти хочеш осінь? Ось.Тримай -
Я із тобою поділюся,
А на дощі ти не зважай -
То ж небо плаче... А я дивлюся...
Ти хочеш ніч чи день? Спіймаю...
Ти тільки втримай, не впусти,
Бо ж скільки їх в житті минає,
А двох однакових нікому не знайти...
Хочеш липневий зорепад
Або веселку після хуртовини?
Нема проблем... Ти тільки вір...
Усе можливе для коханої людини...
Луцьк, 28.10.2010