30.12.2010 17:23
-
465
    
  1 | 2  
 © Зефір

Зваба

Ти лежиш серед білого снігу, 

Такий беззахисний і безнадійно ждеш... 

А я п`ю каву у віконній картині, 

Дивлюсь і чекаю, коли ти підеш... 

Ти так символічно там з`явився... 

Біліє шкіра... червоні уста... 

А я чекаю й на Нього молюся - 

Спокуса спокусою, а я вже не та... 

Дивлюсь і чекаю, коли заберешся... 

Ти гріх, ти красивий... А Він - все життя... 

Хоч ти ще не раз до мене вернешся, 

Та Він буде поруч... Де Він - там і я... 



Луцьк, 29.12.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!