05.03.2015 18:49
для всіх
233
    
  3 | 3  
 © Ем Скитаній

У безсоння. .

У безсоння. .

відкупорюю пляшку (не знаю на радість чи на біду)

і поставив на стіл...запалив попіл скидую у кришталь


задивився як місяць мовчанням стікає у пустоту

в павутинних тенетах пітьми весь оплутаний жовтий жаль


відірвав я свій погляд застиглий в задумі в нічне вікно

наливаю неспішно у тиші мовчань і нудьги самот


це домашнє червоне чудове густе мов лікер вино

п"ю повільно смакую ковтаю рубіновий сум марнот


а у небі порізаний лезами хмарення місяць весь

аж хитається в подиху мається в розпачу в відчай ніч


і тополі в благанні здійняли мов віхоть у вітах хрест

аби день розпочався радінням і славою сонцю встріч...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.03.2015 17:41  Тетяна Чорновіл => © 

Відчувся якийсь трагічний надрив у ліричному смакуванні вина. Схоже на дійсність, яка оточує...

 05.03.2015 23:52  Ганна Коназюк => © 

Чудовий вірш!!!
А в кінці навіть жевріє надія на радість...

 05.03.2015 14:31  Світлана Рачинська => © 

Чудово! Без слів.