Наречена
Ти, може, прийдеш подивитись, хоч краєчком ока,
Яка я гарна у весільній сукні?
Та не з обручкою на безіменному я пальці,
З закритими очима вже лежу у домовині
Не в білих туфлях – в конверти вишневі я обута,
Як, пам’ятаєш, ми з тобою домовлялись?
Не посміхаюсь, як в останнє, пам’ятаєш?
І не сіяють очі, не дивлюсь закохано на тебе
Надіюсь проведеш мене в останню путь
Дві квіточки візьми хоча б з собою,
Найкраща в світі я була би наречена
Але вже точно поруч не з тобою
