02.11.2014 22:15
for all
443 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Світлана Холодна

Моїм батькам

Тридцять років промайнуло, наче день один...

Не повернеться минуле, не спинити часу плин.

Наче вчора - наречена з красенем стоїть, 

Тридцять років - це багато? Ні це тільки мить…

Донька, син, турботи, друзі... промайнуло враз.

То в любові, то в напрузі - не зупиниш час.

А тепер уже й онуки голос подають.

У домівку Вашу теплу світ зорі несуть.

Та зоря - любов безмежна, в серці розквітає

І від горя та негоди Душу зігріває.

Не біда, що роки линуть, сад росте, старіє дім.

Дуже затишно і тепло нам усім у домі цім!

Публікації: Світлана Холодна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.11.2014 00:58  Олег Буць => © 

Ой, як гарно! Нам цього року було тільки 20, але все одно до себе приміряєш Ваші рядки і думаєш: заради такої любові варто було жити! 

 03.11.2014 20:21  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую))

 03.11.2014 07:59  Тетяна Белімова => © 

Вітаю батьків))