15.03.2015 11:05

для всіх

172

4 | 4

 © Маріанна

Німота

Хто необачно мріє про тишу, 

Голосу дару втратити може, 

І німотою скараний буде, 

Більше нікому слова не скаже.

І замикає усі кордони, 

Надійна варта, а нині пастка, 

Звучати пісня не буде більше, 

Ніхто не знає, що наболіло.

Така розплата за пута страху.

Такий то вибір за недовіру?

Тамує спрагу тоді зневіра, 

І залишає одну самотність.