У снах та на яву
По ночах її стрічаю,
Спілкування миле маю,
Вранці сон коли втікає
І вона кудись щезає.
Цілий день її шукаю,
Що дарма лиш нині знаю,
Бо у снах усі хороші
І красиві, і пригожі.
Не стрічав я серед днини
Ту, що в сон з’явилась нині,
Бо нам сниться ідеальне,
Щось уявне і загальне.
Давить нас розчарування,
За даремні сподівання,
Тепер спати як лягаю
Бога нашого благаю
Більше хай вона не сниться,
Ідеальне ж не здійсниться,
Дай спокійненько поспати,
Щоби вранці не страждати.
м. Київ, 29.05.09.