15.11.2013 11:27
для всіх
188
    
  1 | 1  
 © Бойчук Роман

Вільний вірш про невільного ангела

Вільний вірш про невільного ангела

Поглянь, на долоні у мене танцюють два ангели.

Та безкрилий один: ними він затулив мою душу.

Напевно то мій?! Йому хочеться також розважитись...

Дуже важко без крил танцювати, вести вона мусить.

Якби тільки це лиш від мене одного залежало,

Вихідний повноцінний я б ангелу дав неодмінно.

Він крила б одів і, покинувши душу розхристану,

Ну хоча би на день відволік свою віддану пильність.

Ми схожі з ним дуже - у справах своїх поневолені.

Тільки зрідка витаємо в хмарах, розправивши крила,

Як небо стемніє (далеко за північ) над зорями.

Від своїх зобов"язань у снах тільки бачиться воля.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.11.2013 13:25  Тетяна Белімова => © 

Ангел став земним чоловіком - надзвичайно заклопотаним, забіганим... Виправдовується... Брак часу - швидкоплинність буття...
Незвично від тебе, Ром)) Звикла вже до культивованої у твоїх поезіях безжурності і героя-купідона)))

 15.11.2013 13:22  Володимир Пірнач => © 

Є над чим задуматись..
Про вихідний класно. :)