. . . і падали мертві птахи
до віршувань в окупації
ти у цьому світі один.
("Тобі", В"ячеслав Прун)
-... послухай, чувак, ти останній у світі дурень...-
шепоче йому його доля.
і відчув він присмак у роті крові -
то удар від життя йому у щелепу
настільки сильний,
що аж вилетів геть із комфортного затишку
у саме-самісіньке дно,
з фінгалом під оком і зламаним носом
загримів усіма своїми кістками об стіну -
не розсипався, бо у схові були всі кістки,
в шкіряному мішку, що звалося тілом -
з якого смокінг модний звис брудною ганчиркою
і червоний метелик на голій шії звис на плече...
виплюнув зуби,
ковтає червоносолону юшку,
шукає напомацки курево і запальничку
в кишені штанів,
що лахміттям спадають, влипають у струпи ступнів.
п"ятами сковзАє в пітьмі,
хоче здійнятись на ноги -
не може - о, Боже! - не розуміє бо як... -
голова відлетіла і вскач покотилася
під копита підковані кОней,
а потім чавилась колесами автомобілів
і молотилась об шпали під безліччю трун паротягів...
це вже пізніше про все вона йому прогугнИла, коли
вся потрощена звідкісь до ніг прикотилась -
зверху встромив до хребта порожній і битий
баняк пучеокий...
нарешті знайшов сигарети
і огорнув себе димом,
запальничкою клацнувши двічи.
...і розвіявся дим,
і побачив - поруч нього сидить ДЕПРЕСУХА...
сука, вливає у душу лайно...і відмитись нема де.
тицнув в тарець їй, у лярвову пику що сил,
що аж спурхнула вмить зі стільця у кватирку,
фіранки червоно крильмИ обпалила,
щебече радісно в темну пустелю
- він п"яний! він п"яний! він п"яний!.. -
і день зазирнув у вікно,
і все почалося спочатку.
-... чувак, ти останній у світі придурок...-
шепоче за спиною доля.
жовтокислотне сонце злилось на підлоги ліноліум,
павутинням безладно сплелись
на шпалерах рожеворозмазані денні тіні,
що висолопили язика...дратувались...
- а пішло воно нА хєр усе!
я не винен! не винен, бля... -
пробуркотів,
нюхнув ацетону,
зиркнув у кут, де плавала тухлою рибою дримба,
і вийшов у день постріляти по крукам і гавам
із міномету
й день задзюрчав одразу тихим спокійним струмочком
до озера спокою і благодат.
і він благодушно спостерігав як падали міни
- ...опчкі.. - шепотіли вуста.
- ...усе тепер ладушкі буде... - чулось йому у відлунні,
бачив здивований
з неба як падали мертві птахИ.
- ...так і повинно бути... -
в останньому видохнув подиху...
