20.03.2015 12:22
18+
265 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Прощання з ненькою

Прощання з ненькою

Мамо, не плач, витри сльозинки,

Бачиш на небі ясний промінець,

Життя починай із нової сторінки,

Чуєш, рідненька, це ще не кінець.


Той промінець всюди буде з тобою,

Куди не поїдеш, куди не підеш,

Матусю, прошу, не дружити з журбою,

У сон твій прийду, коли ти заснеш.


Не встигла ти стати бабусею, мамо,

Бог вділив часу мало мені,

Коса посивіла твоя дуже рано,

А катові руки по лікті в крові.


Квітуча весна не за горами,

Із вирію птахи рушають в дорогу,

Летіте, рідненькі, в садочок до мами,

Своїм щирим співом вгамуйте тривогу.


Все буде так, як було і до нині,

Знов забуяє у лузі калина,

Я віддав, мамо, життя Україні,

Терпіти знущання було вже не сила.


Коли заспіває наш соловейко,

Вийди послухай, витри сльозу,

Я тут, мамо, зовсім близенько,

Разом з тобою зустріну весну.


Дощиком рясним на коси впаду,

Так приголублю тебе, моя мамо,

Променем світлим я їх підсушу,

Прошу усміхнись – сонечко встало.



м.Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.03.2015 19:24  Коруняк Жа... => © 

Аж мурашки по шкiрi. 

 21.03.2015 23:53  Тетяна Чор... => © 

Дуже щемливий і журливий вірш!
І болюча тема!