Як же хочеться...

Як же хочеться бути жінкою!

Без обманів, пліток і пристрастей...

Щоб змістовною стати сторінкою

У життєписі особистостей.

Не носити політбіжутерію -

Можна ж бути взаємно красивими.

Припинити б злих поглядів серію -

Їх здолати душі крилами.

І лишатись завжди українкою -

Перед світом, собою, совістю...

Як же хочеться бути жінкою, 

Що поєднує слабкість із гордістю!

У куточку сісти за кавою, 

Написати на аркуші білому

Не для того, щоб бути зі славою, 

А пораду щоб дати іншому.

І розквітнути ніжною квіткою

Серед гострих бундючних кактусів.

Долі тій, що була злою тіткою, 

За гартовану душу віддячивши.

І, прийнявши удари спиною, 

Все ж і далі в добро вірити.

Як же хочеться бути людиною, 

Що навчить увесь світ мріяти!