Весна хворіє, каламутним небом...
Весна хворіє, каламутним небом
На землю дивиться і кутається в сніг.
Ех, зараз випити б глінтвейну з медом!
Зануритись по вінця в твій щасливий сміх.
Прокинутись, весна вже знову дужа
Все засипає вже вишнева заметіль.
І навіть той хто так безмежно тужить
Забуде хоч на мить про свій шалений біль.
