Таке над нами сіре несвяткове небо...
Таке над нами сіре несвяткове небо,
Неначе вже для радості нема причин.
Затихла музика, вже й музики не треба
Душі не потривожить більше вже нічим.
Думки клубочаться, мов хмари нависають,
І в душу прориваються мою дощем.
Мовчать безпристрасно, вони все ніби знають,
Що все минеться, і затихне біль і щем.
