ХТОСЬ ЗАВЖДИ ЧЕКАЄ ТВОЄЇ ПОМИЛКИ
Хтось завжди чекає твоєї помилки.
В умі сподівається, марить оцим.
Смакує занепади, лічить зупинки,
І поглядом заздрості стежить німим.
Так гірко, що діло підтримки немає,
А просто спадає під критики прес.
Так гірко, що хтось так тебе зневажає
За твій особистий, життєвий процес.
Всі судять про когось частіше плітками,
Не знаючи «кривдника» навіть в лице.
Ковтають чутки і стають ворогами,
Невіглаством власним здуривши себе.
Це смішно і боляче є одночасно.
Кружальцем з під вій тихо настрій блищить.
Не бажаним бути для когось завчасно,
Лиш тільки за те, що тобі більш щастить.
