Let`s… Жити не думаючи
Як струни, на небо натягнута райдуга,
Сповзають із арок нальоти античності.
Let`s… Жити не думаючи, - по Камінгу, -
З його божевільною метафоричністю.
Із жита Селінджера замісимо тісто.
А вечорами, як стане парко,
Холодна кава і небо чисте
Заллють нам враження від Ремарка.
Зміни на Верна всього Джованьйолі!
Щоб тільки з стихіями воювати,
З Бодлером кричати про витік болю,
Із Гейне просто, по-людськи мовчати…
Let`s жити не думаючи, по Камінгу,
Забути про кожне стихійне лихо
Й дивитися тільки, як рветься райдуга
У наші вечірні віконця тихі…
