Вітер

з рубрики / циклу «Фрази»

Скавчить і виє мов би пес,

Серед дерев холодний вітер,

Здіймає листя до небес,

Гне до землі тендітні квіти.

Пилюку пре, - не видно світу,

Порошить очі, одяг рве,

Неначе січень, а не квітень,

Так студить вітер все живе!

Засипав небу сині очі,

Воно розплакалось дощем,

Трава у полі сонця хоче,

Садок побачення з хрущем.

Коли ж настане тепла днина?

І розіллється синій став,

Діждеться козака дівчина,

Що рідним і єдиним став.

Коли побачить рідну хату,

Обійме разом маму й тата, -

Живий, і значить - переміг!...

9.04.2015