Абрикосовий весноцвіт

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

З абрикосових віт

Тріпотять пелюстки,

На холодних вітрах

Мріють квіти малі.

Чарівний весноцвіт

Вибухає в думки,

Губить сумніву страх

У рожевій імлі.

Щось квітуче щемить

Непривітній весні

Пелюсткових безумств

Таїна запашна.

Не дивуй, коли вмить

В твої сни чарівні

Зманить трепетом уст –

То не квітів вина.

Та й чи можна знайти

Хоч пелюстку вини

Там, де часу виток

Зупинив весноцвіт.

Ти – лиш я, я – лиш ти.

Диво це осягни

Відчуттям пелюсток

З абрикосових віт.

Візьміть участь в обговоренні

18.04.2015 01:20 Панін Олександр Мико... => ©

Заколисує, манить, обіцяє...

16.04.2015 18:50 © ... => Тетяна Белімова

Не знаю, де відповідати на такі повідомлення! ))
Мені дуже приємно, що й на ФБ знаходяться читачі для моїх віршів!
Дуже вдячна Вам!

Чарівно, захоплююче.

Красивий надзвичайно!.. )) Беру до улюбленого!!!)

Дуже красиво... Читала на ФБ. Запашні безумства почуттів...)

Абрикосовий цвіт зачаровує своєю красою і п`янким ароматом весни! А Ваш вірш своєю майстерністю!!!! Пречудово!

Пані Тетяно! Майстерність Ваша вражає! Для мене це незбагненно - вплести один твір в інший, адже з останнього рядочку кожного катрену складається окремий вірш, змістовно цілісний, із філігранним ритмічним малюнком!!! Це таки диво!
Оце сподобалося найбільше: "Ти – лиш я, я – лиш ти". Гра слів, але не значень - зовсім не означувані поняття розігруються у цьому реченні!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ